Просвіта INTERNETNEWS

20 років тому, 16 липня 1990-го, Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України

20-річчю ухвалення Декларації було присвячене чергове засідання постійно діючого "круглого столу" ВУТ "Просвіта", яке вів голова Товариства, народний депутат України Павло Мовчан, депутат і І скликання парламенту, один з тих, хто ухвалював Декларацію. Депутати того скликання, відомі політичні, громадські діячі в дискусії за "круглим столом" аналізували значення Декларації як документа, що відкрив шлях до Незалежної Української держави. Говорили про історичний контекст, коли до проголошення Акта про Незалежність залишалося ще понад рік, але комуно-радянська імперія вже розвалювалася на очах.

Фундаментальне положення Декларації про право народу на власну незалежну державу виконано, закріплено Актом про Незалежність, Конституцією України. Водночас чимало принципів Декларації, які також знайшли підтвердження в державних актах, поки що не стали реальністю. Це не применшує значення Декларації. Просто за ці принципи треба боротися повсякчас, а особливо нині, наголошували учасники дискусії.

У ст. 5 чинної Конституції задекларовано, що носієм влади в нашій державі є народ. Але наскільки виконується ця стаття?

Чи обирає народ наших законодавців напряму? Ні, оскільки виборці обирають не депутатів, а лише партії, які формують списки із членів партій. А на це формування явно впливають олігархічні клани, які можуть забезпечити фінансове існування цих партій, отримуючи право на лобіювання своїх кланових інтересів. Отже, оскільки народ не може обирати окремо конкретних кандидатів у депутати, а лише їхні групи, причому списки цих кандидатів - закриті, то народовладдя в законодавчій гілці влади дуже й дуже умовне.

Чи обирає наш народ виконавчу владу? Здебільшого також ні, бо Кабінет Міністрів призначає Верховна Рада, а всенародно обраний президент не належить до виконавчої влади, а лише реалізує її в окремих ділянках - силових структурах і зовнішній політиці, то можемо констатувати, що народ формує виконавчу гілку влади максимум на третину.

Суддів, за чинною Конституцією, обирає знову ж таки не народ, а за поданням кваліфікаційних комісій за першого призначення (на п'ять років) затверджує президент, а далі за другого - Верховна Рада. Те саме стосується й обрання членів Конституційного суду" (З. В. Партико, професор).

ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка у переддень Дня Конституції провело "круглий стіл", під час якого відомі науковці, народні депутати, письменники, представники громадськості висловили свої погляди на наш Основний Закон і дійшли висновку, що владні структури постійно його порушують.

18 квітня Всеукраїнське товариство "Просвіта" ім. Тараса Шевченка провело "круглий стіл" "Українська мова - право на життя" за висновками Венеціанської комісії щодо сумнозвісного проекту закону про мови, запропонованого Єфремовим, Гриневецьким та Симоненком. Відкрив захід відповідальний секретар "Просвіти" Микола Нестерчук. Ґрунтовно проаналізував висновки Венеціанської комісії та Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Кнута Воллебека доктор юридичних наук, заслужений юрист України Володимир Василенко. Відомі українські політики, науковці, письменники, громадські діячі висловили свої думки з приводу мовної ситуації в Україні.

Розмову розпочав голова ВУТ "Просвіта" ім. Тараса Шевченка, народний депутат України Павло Мовчан. Він представив доповідачів, які взяли участь у заході: голову Спілки офіцерів, народного депутата України І скликання В'ячеслава Білоуса, академіка Віталія Дончика, директора Видавничого Центру "Просвіта" Василя Клічака, президента телестудії "Малятко TV" Володимира Кметика, доктора філософських наук, голову товариства "Знання" Василя Кушерця, директора каналу "Культура", кінорежисера, лауреата Шевченківської премії Леоніда Мужука, кандидата історичних наук Володимира Петрука, письменника Вадима Пепу, доктора філологічних наук Олександра Пономаріва, культуролога, музиканта, громадського діяча Кирила Стеценка.